OSMAN » Пн мар 17, 2014 7:48 pm
Усьо... цепануло!!!
В'язанка ломів, як правило, тоне.
Але в ртуті - чудово плаває.
Але якщо ломи уранові, то потонуть і у ртуті.
Приїздить у Карпати на відпочинок житель Москви. Туризму зеленого захотілося. Живе в діда на полонині - вівці, молоко, сосни. Аж тут закінчилися сигарети в нього. Він:
- Хазяїн, а єсть гдє купіть у вас сігарєт какіх, с фільтрам?
Вуйко йому:
- Та де, у нас ніц такого нема, ми люльку куримо.
- А может, єсть гдє? мнє хоть "Пріму", мнє очєнь нада, я заплачу сколька скажут.
Гуцул:
- Ну та хіба би йшов два дні за тоту гору, та й тамка перейдеш Дземброню, спустишсі через полонини в село, і там є ше в хаті магазин, може в них є, але я знаю? Але мушу тобі написати записку, бо там-той газда по-руськи не пойме.
- Харашо, - каже російський турист.
Гуцул написав. Москвич взяв записку і пішов. Ішов болотами, калабанями, майже три дні йшов, не спав, змучився, нарешті дійшов до завітної хати. Дістав записку, читає по складах:
- Сла-ва І-су-су Хрис-ту, вуй-ку. А чи ма-є-те при-му з філь-тром?
Вуйко йому:
- Та де, бійся Бога! В нас тотих дзигарів від Франца-Йосифа не завозили!
Турист, продовжуючи читати з записки:
- Кур-ва мать. Я так і знав.
Пішов піп попісяти за церкву (московського патріархату, звичайно). Тільки почав, коли летить бджола, і ужалила попа у самий-самий... Піп звився - боляче ж.
Побіг швиденько до церкви, заскочив у притвор, дістав з холодку сметану і стоїть, мастить ужалене місце. Коли піднімає очі, а у дверях стоїть бабка - аж вклякла і рота відкрила. Піп розлютився:
- Чого витріщилася, стара? Ніколи в чоловіка не бачила?
- Та, бачила - каже. - Як не бачити. Тільки не знала, як воно заряджається.